ГоловнаНазви вулиць

 

Походження назв вулиць міста

 

На сьогодні у Біляївці 119 вулиць та провулків. Варто зауважити, що Біляївка з’явилась на місці кількох хуторів. Перший – Зелений хутір – історична частина міста, існує до цього часу. Хутір, який був розбитий у озера, називався Козачим. Хутір, де зараз знаходиться автостанція, називався Переселенським. На місці нинішньої водопровідної станції Дністер був хутір «Висілок» (жителів виселили звідси перед тим, як мала бути збудована станція Дністер). Поблизу нинішнього заводу «Буддеталь» був безіменний хутір. Зараз цей мікрорайон називають «Лобанівка». Походження цієї назви пов’язують  з двома версіями. Перша – ніби тут відбувався набір у солдати, а хлопцям «брили лоби». Інша версія, ніби тут проходила колія «кукушки», а у цьому мікрорайоні жив комірник Лобанов, біля комірни якого «кукушка» робила зупинку. У районі вулиці Кіпенко була ділянка, яка до цього часу називається «Погоріле». Достеменно пояснити цю назву важко. Можливо, вона пов’язана з тим, що там частенько вигорали плавні, або ж з тим, що там жив чоловік на прізвище Погорілий. Ще одна місцевість на в’їзді до Біляївки зі сторони Ясьок носила назву «Колудер». Є версія, що таким чином народ переіначив назву турецького поселення Калу-Дере, яке, за легендами, було розташоване на місці сучасної Біляївки. Залишки цього поселення знаходились ще в середині минулого століття в районі Зеленого хутора.

До 1950-их років вулиці Біляївки взагалі не мали назви. У давнину територія села ділилась умовно на кутки, за назвами яких можна було зрозуміти характер поселень – Підмазківський, Аркадіївський, Матюхівський, Хоменківський, Кобзарівський – за прізвищем поселенців Підмазко, Слобідка – за принципом того, що там селились свободолюбові селяни, які нерідко тікали у Причорноморські степи від кріпаччини тощо.

Трохи згодом село поділили на десятки, підрахунок починався від сучасної вулиці Леніна, яка носила назву першого десятку. 

У 50-их роках минулого століття рішенням райвиконкому вулицям були присвоєнні назви. Назви намагались прив’язати до місцевих традицій та історії. Так, на карті Біляївки з’явилась вулиця Канатна, яка дивує багатьох приїжджих. А пояснення у тому, що на цій вулиці жив старик Цуркан, який славився тим, що плів довговічні, міцні канати. Водогону у Біляївці не було, тож у кожному дворі рилися колодці. Відра коштували недешево, тож потрібні були надійні канати.

За місцевою традицією назву отримала і вулиці Слобідська, Степова (за вулицею знаходився степ), провулок Яськівський (за назвою сусіднього населеного пункту).

Великий пласт назв пов'язаний з радянським період в історії міста. На карті Біляївки безліч назв, які можна знайти у будь-якому місті колишнього Радянського Союзу: Леніна, Миру, Карла Маркса, Дзержинського, Комінтерна, Фрунзе, Комсомольська, Радянської армії тощо.

Увічнені у назвах Біляївки Герої Громадянської війни. Так, наприклад, безпосереднє відношення до життя Біляївки має досить епатажна фігура Григорія Івановича Котовського. Розповідають, що його штаб знаходився у свій час на місці нинішньої першої школи, яка до речі, носить назву цього Героя Громадянської війни.

Великий вплив на появу нових назв виявили події Великої Вітчизняної війни. Імена героїв, які прославляли своїми подвигами рідне місто, які захищали підступи до Біляївки та звільняли її від румунсько-фашистської окупації можна теж побачити на карті. Це такі вулиці як Костіна, Плієва, Кравченко, Кіпенко, Четвертого Козачого Кубанського корпусу.

Більш складно класифікувати, в який період та з яких причин з’явились такі назви міста як Тіниста,  Вишнева, Виноградна, Цвіточна, Сонячна. Проте можемо припустити, що ці назви з’явились не без участі прихильників творчості Юрія Антонова.

У 2007 році у межі міста був доданий масив садового кооперативу «Тирас», нові вулиці з’явилися у садовому товаристві «Райдуга». Тут вже переважають назви з підтекстом: Ягідна, Полунична, Горіхова, Бузкова, Паркова, провулок Калиновий. Ці назви – своєрідна вуалізація членів виконкому міської ради, - бачити цей куток міста уквітчаним та зеленим. Тут же з’явилися назви-вшанування тих, хто мав безпосереднє відношення до розвитку та становлення Біляївки. Одна з вулиць отримала назву першого літописця міста – В.Ф.Резніка, інша – хрещеного батька Біляївки – В. Бендяка.

Останні назви, які з’явились нещодавно, прив’язані до історичних реалій – Кринична (у цьому місці знаходилось джерело Парубоцької криниці), Озерна, Козацька.

В листопаді 2015 року розпочата робота з перейменування вулиць згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»