ГоловнаНовини містаМедицинаБіляївська ЦРЛ в повідомленні проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Одеської області» не визначена центром округу

Біляївська ЦРЛ в повідомленні проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Одеської області» не визначена центром округу

6 лютого 2017 - Halina

 

Біляївська ЦРЛ в повідомленні проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Одеської області» не визначена центром округу

 

ЩО ЦЕ МОЖЕ ОЗНАЧАТИ ДЛЯ МЕШКАНЦІВ БІЛЯЇВКИ ТА РАЙОНУ?

У вівторок в залі засідань Біляївської ЦРЛ відбулася чергова нарада з приводу ситуації в медичній галузі району. Було обговорено чимало питань. Такі наради, із залученням громадськості та ЗМІ, відбуваються вже не вперше. Вони є чітким свідченням того, що при бажанні та волі з боку місцевої влади, а саме РДА та районної ради, не проводячи навіть на рівні держави масштабних, мало кому зрозумілих реформ системи охорони здоров’я, можна змінювати ситуацію в галузі на краще – із прозорістю діяльності, контролем з боку громадськості, покращенням фінансування та устаткування мережі медичних закладів. І в той же час, на жаль, ця стаття буде не тільки про здобутки, але й про загрози та ризики подальшого функціонування галузі в Біляївському районі.

Коротко розповім про основне ноу-хау цьогорічного бюджетного процесу. Раніше медична галузь фінансувалася за кошти державного бюджету. Зазвичай, цієї суми не вистачало навіть на оплату основних категорій утримання медичного закладу, не кажучи вже про кошти на медикаменти, на виконання ремонтних робіт та покращення устаткування закладу. Додатково  витрати на медицину  фінансувалися з місцевого бюджету. В бюджеті на 2017-ий рік ситуація стала ще гіршою в плані фінансування. На місцеві бюджети, у випадку Біляївської ЦРЛ – на районний бюджет – покладено обов’язок фінансувати витрати за комунальні послуги. Раніше кошти на ці потреби надходили в складі медичної субвенції. Отже, потреби в фінансуванні значно виросли. Як було зрозуміло з доповіді начальника фінансового управління Біляївської РДА М.В.Кари з державного бюджету вони отримали медичну субвенцію в 60 млн.грн., тоді як реальна потреба всіх медичних закладів Біляївського району складає 89 млн.грн. Кошти, яких не вистачатиме, заплановані в районному бюджеті. Окрім того, керівництво району зустрічалося з головами місцевих рад, яких попросили також взяти участь у відшкодуванні витрат на утримання мережі медичних закладів. І деякі ради вже запланували ці кошти в своїх бюджетах. Потреба фінансувати комунальні послуги з власного бюджету поставила рубом питання про можливості економії. На сьогодні переважна більшість медзакладів опалюється газом, тарифи на який невпинно зростають. На нараді обговорили можливість переведення котельні Біляївської ЦРЛ на альтернативне паливо. Ймовірно, це дасть змогу економити на рахунках за тепло.

 

Окрім того, обговорили питання можливості співфінансувати роботу Біляївської ЦРЛ з бюджетів інших населених пунктів: з бюджету Біляївської міської ОТГ (на сьогодні, як об’єднана громада ми вже перераховуємо кошти державної субвенції на первинну та вторинну медицину до районного бюджету, втім було обговорено питання залучення коштів бюджету ОТГ на оплату комунальних послуг); з бюджету м.Теплодар, жителі якого приїжджають до Біляївки лікуватися, народжувати, робити операції тощо. Щодо бюджету ОТГ, то, за словами голови Біляївської РДА А.К.Жумаділова, які були звернуті до керівництва лікарні, в міськраді чекають зрозумілої та достовірної пояснювальної записки стосовно використання немалої суми державної субвенції, яка була перерахована з міського до районного бюджету. З мерією Теплодара ведуться перемовини та є принципова згода щодо відшкодування витрат на лікування теплодарівців в стаціонарі Біляївської ЦРЛ. Зараз в лікарні випрацьовують методику обрахунку суми субвенції.

Далі обговорили харчування пацієнтів стаціонару. Тут суму коштів, які передбачені на ці потреби, заплановано збільшити з 8.50 до 18 грн. Окрім того, як і раніше, адміністрація Біляївської ЦРЛ планує звертатися до місцевих фермерських господарств з проханням надати спонсорську допомогу продуктами харчування.

Обговорили питання придбання пільгових ліків. Зазвичай до медиків виникають запитання стосовного того, чому пацієнтам доводиться самостійно купувати всі без винятку ліки. Адже в Україні нібито гарантоване Конституцією безкоштовне лікування. Однак тих коштів, які йдуть на придбання ліків, вистачає аби лише покрити допомогу пільговим категоріям громадян. Переважно, за інформацією головного лікаря ЦРЛ Маковецького В.С., мова йде про придбання найнеобхідніших ліків для астматиків, людей з цукровим діабетом, знеболювальних для онкохворих. Ліки за бюджетні кошти купуються в комунальній аптеці, тому другим питанням був виступ керівника КП «Лікарняна аптека» Бевза О.В. Питання до нього було надати порівняльну характеристику цін в комунальній та комерційних аптеках на всі види ліків, які купуються за бюджетні кошти. Метою було визначитися, чи дійсно економічно доцільним є купувати ці ліки в комунальній аптеці, чи є економія бюджетних коштів.

На жаль, повного переліку препаратів з порівнянням ціни керівник аптеки не надав. Ця тема переноситься на розгляд наступної медичної наради. У зв’язку з чисельними зверненнями ліквідаторів катастрофи на ЧАЄС, пільгові ліки для яких купують за обласною програмою, було прохання до керівника комунальної аптеки проаналізувати спільно з медиками вартість та перелік препаратів для цієї категорії громадян. Річ в тім, що коштів обласного бюджету замало для повного задоволення потреб всіх ліквідаторів. Тому хочуть вивчити, яку частину потреб може профінансувати районний бюджет.

Знову було питання стосовно того, за що пацієнт має самостійно заплатити, а що входить в перелік медичних послуг, які оплачено за бюджетні кошти. З цією інформацією можна ознайомитися на сайті Біляївської ЦРЛ за посиланням: http://bilmed.at.ua/index/platni_poslugi/0-15. Плюс, повторюся, якщо мова йде про ліки, які оплачені з бюджету, то це лише стосується пільгових категорій громадян, а також зараз мова ведеться про триденний запас ліків для невідкладної допомоги в разі різноманітних дорожньо-транспортних пригод, термінових операцій тощо.

Завдяки залученню благодійних організацій вдалося суттєво збільшити фонд медичної техніки, не витрачаючи при цьому бюджетних коштів. За це подякувати треба сприянню голови Біляївської РДА А.К.Жумаділову, який завдяки особистим контактам з благодійною організацією з Туреччини вирішив питання з необхідним устаткуванням для відділень та лікарні в с.В.Дальник. Серед цієї техніки – мікроскопи, бокси, жарова шафа, центрифуга, термостат тощо. 

А тепер до головного. Найгострішим було питання з реалізацією на теренах району медичної реформи та ймовірність створення саме на базі Біляївської ЦРЛ центру госпітального округу.

За словами В.С.Маковецького, головних лікарів збирали на різноманітні наради, спілкувалися з ними представники МОЗ, була доведена до їх відома формула розрахунку, де саме, як саме може бути створений госпітальний округ, як визначається центр. Нібито, в тих матеріалах, які готувала Одеська державна обласна адміністрація, центром госпітального округу було обране м.Біляївка. На моє запитання до заступника голови Біляївської районної ради Ю.Є.Раздорожного, чи все було зроблено з боку районного керівництва, щоб зберегти в повному обсязі роботу лікарні, оскільки сьогодні Біляївка та район вже втратили більшість структур, мені досить різко відповіли, що я проголошую всім відомі речі, не варто хвилюватися, оскільки за методикою розрахунку центр госпітального району має бути у Біляївці. Ідея, що багатопрофільною лікарнею для біляївців та жителів кількох інших районів стане лікарня в  Одесі, назвали утопічною. Бо вже сьогодні та ж обласна лікарня з трудом витримує навантаження пацієнтів, які звертаються з серйозними хронічними захворюваннями, які потребують висококваліфікованої допомоги. Якщо вона візьме на себе більш прості випадки, то людей доведеться оглядати та оперувати в коридорах. На цих аргументах розійшлися.

***

Однак, наступного дня, коли я відкрила сайт Міністерства охорони здоров’я, то побачила там перелік та склад госпітальних округів Одеської області. М.Біляївка та Біляївський район увійшли до складу Одеського госпітального округу з центром в м.Одеса. Окрім нас в цьому переліку м.Южний, Овідіопольський район, м.Чорноморськ та м.Одеса. Звісно, центр госпітального округу – в м.Одеса.

Отже, що це може означати для нас?

Коротко про саму реформу.

Вона пропонує створення великих госпітальних округів. В Одеській області в проекті їх всього п’ять. За словами в.о.Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун (на фото).

Концепція реформування медичної галузі упродовж 2016-2018 років передбачає, зокрема, запровадження механізму оплати медичних послуг за принципом: "гроші йдуть за пацієнтом. Іншими словами, за рекомендаціями зарубіжних експертів та громадськості держава змінює підходи до фінансування охорони здоров'я: більш не будемо орієнтуватися передусім на оплату стін медзакладів та комунальних послуг, а саме на надання медичних послуг, яких потребують пацієнти. Ліки мають бути доступними, їх буде достатньо, лікарі виписуватимуть саме ті, які необхідні пацієнтам, відповідно до змін у національному переліку. Крім того, ліки будуть доступні за цінами, бо ціни будуть референтовані з п'ятьма країнами-членами Євросоюзу.

06.12.2016, коментар агенції Укрінформ, https://www.ukrinform.ua/

В обґрунтуванні необхідності змін пишуть про те, що при дуже низькій якості медичних послуг Україна є четвертою в світі за кількістю лікарняних ліжок на душу населення (В Україні — 879 на 100 тис. населення; в середньому в країнах ЄС – 527,4 на 100 тис. населення;) та другою у європейському регіоні (після РФ) за середнім рівнем тривалості госпіталізації (В Україні – 11,8 днів, в ЄС – 8,08 днів). Україна також має більшу порівняно з середнім для ЄС кількість лікарів та медичних сестер.

 

У той же час, більшість медичних закладів в Україні – це малопотужні та малозавантажені лікарні, які мають зношені основні фонди та застаріле технічне оснащення. Така організація мережі створює дві проблеми. По-перше, малочисельні послуги мають високу відносну собівартість: надавати їх в більшому обсязі було б вигідніше. По-друге, фахівці, що не мають достатньої завантаженості (на відміну від тих, хто працює «на потоці» у потужних добре оснащених лікарнях), поступово втрачають кваліфікацію та життєво необхідні для пацієнтів практичні навички.

Нібито цілі – найблагіші. Втім, чому ж Україна страйкує? В багатьох містах, яким не пощастило стати центром госпітального округу, вже пройшли масові мітинги. Попри запевнення з владних кабінетів, що жодну лікарню не закриють та обіцянки зробити медпослуги більш якісними та доступними, люди бояться втратити і той обсяг надання медичних послуг, який був на сьогодні.

Ми матимемо декілька рівнів надання медичних послуг, найбільш цікавими для нас є два – рівень первинної та вторинної медицини, які збираються реформувати.

 

Первинна медицина, за яку відповідатиме в нашому випадку Біляївська міська рада. 

Первинна медична допомога — медична допомога, що надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання пацієнта лікарем загальної практики-сімейним лікарем і передбачає:

  • надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактики;
  • направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому спеціалізованої або високо спеціалізованої медичної допомоги;
  • надання невідкладної медичної допомоги в разі гострого розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, спеціалізованої або високоспеціалізованої медичної допомоги.

Реформою передбачається, що українці зможуть вільно обирати сімейного лікаря і педіатра для своїх дітей та підписувати з ним прямі угоди з чітко прописаним обсягом послуг, гарантованих і оплачених державою. Пацієнти зможуть самостійно обирати лікаря до якого звертатись, відповідно більш популярні та кваліфіковані медики отримуватимуть більшу фінансову винагороду, менш популярні задумаються над підвищенням кваліфікації, способами залучення нових пацієнтів або ж над зміною професії. У випадку, якщо пацієнта не задовольняє сімейний лікар, він зможе його поміняти. Сімейні лікарі видаватимуть довідки в дитячий садок, школу. Прив’язка до місця проживання скасовується. До 31 грудня 2019 року первинну медичну допомогу надаватимуть, крім лікарів загальної практики — сімейних лікарів та інших медичних працівників, які працюють під керівництвом таких лікарів, також лікарі-терапевти дільничні, лікарі-педіатри дільничні та інші медичні працівники, які працюють під керівництвом і контролем лікарів-терапевтів дільничних і лікарів-педіатрів дільничних. 3 1 січня 2020 року порядок надання медичної допомоги лікарями загальної практики — сімейними лікарями встановлюватиметься відповідно до законодавства.

“Наша мета — лікар кожній родині. Сімейний лікар повинен стати агентом сім’ї в системі охорони здоров’я, направляти, слідкувати за здоров’ям та забезпечувати всю первинну діагностику. Сім’я повинна йому довіряти, а для цього лікар має бути мотивований — передусім фінансово”, — заявив в одному з інтерв’ю заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

 

Новація реформи

Тепер фінансування буде прямо залежати від кількості реально прийнятих пацієнтів. Відтепер, ми б не мали більше стикатись з ситуацією, коли, прийшовши в поліклініку, нас відправляють за місцем реєстрації та ввічливо відмовляють в обслуговуванні. Заклади охорони здоров’я будуть зацікавлені в обслуговуванні більшої кількості населення, а реєстрація громадянина їх більше не стосуватиметься. Ми вільно обиратимемо собі лікарів, а кошти, виділені державою на наше медичне обслуговування, отримуватимуть ті заклади, які ми справді відвідаємо.

 

Вторинна медицина. Наразі до неї відноситься Біляївська  ЦРЛ.

Біляївська ЦРЛ увійшла в проекті до Одеського госпітального округу. Передбачається, що до нього входитимуть багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування першого рівня — заклад охорони здоров’я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та екстреної медичної допомоги населенню у разі виникнення патологічних станів, що загрожують життю, та потерпілим під час надзвичайних ситуацій. Якщо трактувати так, як написано, то мова може йти про збереження лише хірургічного та реанімаційного відділень.

 

Лише в центрі округу може бути багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня — заклад охорони здоров’я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або амбулаторних умовах населенню у гострому стані захворювання або з хронічними захворюваннями, що потребують інтенсивного лікування та догляду, з обов’язковою наявністю відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги. Тобто, це вже  заклад, де можна народити дитину, вирізати апендицит, вилікувати інфекційне захворювання тощо.

Розпоряджатися лікарнями будуть госпітальні ради з представників населених пунктів округу та керівників лікарень. Вони будуть приймати рішення щодо роботи лікарень, виходячи з потреб жителів. Госпітальні ради повинні розробити план з розвитку лікарень на території округу, щоб отримувати з бюджету гроші. Якщо в госпітальному окрузі п'ять лікарень, громада повинна сама вирішити, як вони будуть працювати, в якому напрямку.
 

Ризик

За словами всіх медиків, з ким спілкувалася, вони не можуть зараз коментувати ситуацію, оскільки законодавчо не врегульовані всі питання з округами, з переліком послуг, які зможе надавати заклад першого рівня (а до нього, скоріш за все, віднесуть нашу лікарню). Чи можна очікувати, що всі відділення стаціонару – все буде збережено, або матиме несуттєву оптимізацію? Такої впевненості  немає. Без оптимізації, щодо якої регулярно говорять представники МОЗ в своїх інтерв’ю, ця реформа явно нікому не цікава. Представники МОЗ коментують це питання так, що це не вони визначатимуть, як функціонуватимуть колишні районні лікарні, які не стали центрами госпітальних округів, а це повинна вирішити місцева влада. Мовляв, досить перекладати всі проблеми на плечі держави. Час брати на себе відповідальність. Самим вирішувати, які відділення доцільно залишити, які скоротити, оскільки, як розумію, що ті кошти, які будуть надходити на медицину, не дадуть в повному обсягу функціонувати закладу.

  • Місцева влада повинна брати на себе відповідальність, роз’яснювати людям необхідність перепрофілювання неефективних медзакладів або відділень у них на заклади соціального догляду, реабілітаційні центри тощо, — говорить Ковтонюк.
З інтерв’ю для https://health.unian.ua/Про це ж говорить і віце-прем’єр Геннадій Зубко: "В маленьких містечках немає, наприклад, великої потреби в хірургах, але є потреба в послугах реабілітації". Тому якщо, за його словами, наприклад, у людини інфаркт, інсульт — його прооперували у великій обласній лікарні. Він повертається в своє маленьке містечко, і йому потрібні послуги саме реабілітації, яких на місцях немає.

Ще пропонують перекваліфікувати колишні районні лікарні в хоспіси, центри соціальних послуг, будинки для людей похилого віку, центри діагностики тощо. Однак це все – лише розмови. Жодних нормативно-правових документів стосовного подальшої долі лікарень, які не стали центрами госпітальних округів, поки що немає, окрім кількох рядків в Положенні про створення госпітального округу.

  • Втім, що цікаво, за інформацією, яка була озвучена на медичній нараді, лікарі схилялися до створення 8-ми госпітальних округів, один з центром в м.Біляївка, але саме представники Міністерства охорони здоров’я рекомендували зменшити їх кількість до п’яти.  Під запис зателефонувала на номер консультанта МОЗ Карпінської Лесі Григорівни стосовно того, які документи подала Одеська обласна державна адміністрація щодо госпітальних округів в Одеській області Мені відповіли, що проект будувався виключно згідно з поданням Одеської ОДА, офіційно дадуть відповідь тільки на запит: "Цей перелік від Одеси, ми самі його не придумали" ©. Де тут є правда, не зрозуміло. Як не зрозуміло і те, чи дійсно якимось чином місцеві органи влади могли вплинути на процес визначення госпітальних округів, наприклад, домовившись між кількома районами та визначившись зі спільною позицією. Така ж ситуація по іншим областям, коли області чітко регламентується кількість госпітальних округів. Наприклад, в Черкаській області рекомендували створити всього 4 округи, думку громад не взяли до уваги, як стверджують депутати від області, зокрема Сергій Рудик, який брав участь в прес-конференції віце-прем’єра Геннадія Зубка та профільного заступника Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюка.

 

Новація реформи – рекомендації за доказами

У Facebook Ковтонюка есть интересная инфографика.  "Деньги – за услугу, услуга – по протоколу. И вы увидите, что даже при существующем финансировании медицины все может быть по-другому", — пишет замминистра, отмечая, что лечение, к примеру, пневмонии по принципу "перестраховки" обходится в 4375 грн, а реализация рекомендаций "на доказательствах" будет стоить всего 160 грн.

 

 

Втім самі ж медики коментують, якщо за таким економічно заощадливим підходом до лікування частина пацієнтів просто не виживуть.

Ми будемо слідкувати за подіями та інформувати наших читачів про подальший перебіг подій. Втім, ця ситуація – ще один сигнал для медиків. Варто кожному на своєму робочому місці замислитися, чи так організована робота нашого медзакладу, щоб у разі необхідності захистити його від закриття, — Вас підтримали громади Біляївки та району.

 

Коментарі (0)