ГоловнаНовини містаЛюди і містоЯК НЕ ПОТРАПИТИ В РАБСТВО ХХІ-го століття

ЯК НЕ ПОТРАПИТИ В РАБСТВО ХХІ-го століття

27 грудня 2016 - Halina

 

ЯК НЕ ПОТРАПИТИ В РАБСТВО ХХІ-го століття

Коли в країні виникають проблеми в економіці – одразу зростає кількість злочинів, рекламних оголошень про прийом на роботу закордоном та відчиняються десятки ломбардів і лотерей. Якщо в ситуації з ломбардами та лотереями люди ризикують, переважно, власними грошима, то сліпо довіряючи рекламним оголошенням, які обіцяють шалені статки закордоном, можна втратити свободу, здоров’я, а подекуди, навіть і життя.

Саме про це йшлося на зустрічі в Біляївському районному центрі зайнятості. Семінар проводили представники благодійного фонду «Карітас Одеса УГКЦ».

На початку зустрічі представник фонду Олексій Тихолаз запитав присутніх, як вони думають, хто найчастіше стає жертвами рабства ХХІ-го століття, які форми набуває це рабство. Чомусь всі присутні стереотипно сказали, що мова йде, скоріш за все, про індустрію надання сексуальних послуг, а жертвами такого виду рабства стають молоді, вродливі жінки до 25-30-ти років, з сільської місцевості, без вищої освіти та знання іноземних мов. У той же час виявилося, що насправді, на сьогодні найпоширенішою формою сучасного рабства є торгівля людьми для подальшого використання у якості безкоштовної робочої сили. Жертвами такого виду рабства є чоловіки з обласних центрів, з вищою освітою та знанням мов. Часто мова йде про моряків, про людей будівельних спеціальностей. Їх запрошують на роботу на дуже гарних умовах, обіцяють значно вищу оплату праці, ніж є на певному ринку. А потім все йде за звичною схемою – нелегальний в’їзд на територію іншої держави, вилучені документи, що посвідчують особу, позбавлення волі, психологічне або фізичне насильство та примус працювати безкоштовноза їжу.

 


 

Представник фонду переповів лише декілька жахливих історій, в які потрапляли жителі Одеського регіону. Люди роками працювали за їжу, в нелюдських умовах, не маючи змогу вийти на зв'язок з рідними та близькими. Така історія, приміром, трапилася з групою моряків, яких зафрахтувала на дуже гарних умовах на рибозаготівельне судно. Там у людей забрали документи, годували їх гірше тварин, тримаючи у неволі. Втекти вдалося через кілька років, коли судно зайшло на ремонт в Японії. Проте один з одеситів настільки був психологічно вже зломлений, що він так і залишився на судні. Його доля до цього часу не відома.

Звісно, має місце також сексуальне, домашнє рабство. З першим – ніби все зрозуміло, а от з другим, мова йде про жінок, яких запрошують на роботу у якості доглядальниць, або навіть кличуть заміж. А виявляється, що замість високої зарплатні, гарного закордонного чоловіка, жінок закривають на віддалених фермах та змушують тяжко працювати, в будинках з прикутим до ліжка чоловіком чи жінкою, за якими потрібно доглядати. Знову ж таки, жінок шантажують, емоційно та психологічно виснажують, щоб вони не намагалися втекти, попросити про допомогу. Залякують тим, що знають, де живуть їх рідні та близькі люди тощо.

Торгівля людьми може мати різні напрямки: торгівля нареченими, торгівля органами, торгівля дітьми, використання в збройних конфліктах.

Лектор розповів про схеми, які використовують торговці людьми. Як правило, вербують заробітчан і займаються доставкою робочої сили кілька осіб. Перша ланка інколи не знає, в які біди вона втягує свого знайомого або свою подругу, родичку. Вони можуть розповідати жертвам історії на кшталт «мій брат там працює, і все добре». Людина довіряє такому посереднику аж до того, що віддає гроші на оформлення документів, квитків. Інколи люди не знають справжнього імені вербувальника. Жертви влізають у великі борги, але посередники обіцяють, що ті швидко їх відпрацюють. Люди вірять у це, готові перший місяць працювати на погашення боргів, до речі, часто перебільшених. Особа працює місяць, але не збирає потрібної суми, працює другий — і все ще має борг. Коли за кілька місяців з боргами нарешті покінчено, починаються проблеми з оплатою праці. Можуть просто пообіцяти розплатитися за два-три місяці, а потім кажуть: «Вибач, бізнес не пішов, не маємо, чим віддати гроші». У підсумку людина без офіційних документів нелегально працює у тяжких умовах, зазнає фізичного і психологічного насильства. Додому повертається без нічого, інколи навіть на попутках, бо не має коштів на дорогу.

На жаль, через те, що система торгівлі людьми має дуже багато ланок, до покарання винних справа майже не доходить. Окрім того, жертви торгівлі людьми дуже рідко звертаються за державною допомогою, пишуть заяви про злочини тощо.

 

Важливо

Існує механізм надання офіційного статусу особи, що постраждала від торгівлі людьми, і держава взяла на себе відповідальність за цих громадян, надає їм допомогу. Процедура отримання статусу не є досконалою і швидкою. Але варто за нею звертатися. По-перше, це фінансова підтримка. Це важливо, щоб людина встигла оговтатися від пережитого. Також держава може надати допомогу у перекваліфікації або проходженні курсів, потрібних, щоб знайти роботу. Можна отримати допомогу в лікуванні, психологічну підтримку.

 

 

Щоб не потрапити в тенета мисливців за «живим товаром», провідні правозахисні організації розробили цілий ряд рекомендацій, що стануть в нагоді кожному, хто бодай на якийсь термін хоче виїхати за кордон.

  • Свій паспорт  показувати або ще гірше доручати чужій людини категорично забороняється. Документи, що засвідчують   особу, завжди повинні знаходитись  в надійному місці і тільки у вас. На всякий випадок робіть декілька копій документів.
  • Якщо збираєтесь працювати чи навчатись за кордоном,  необхідно підписати контракт. Контракт повинен бути написаний зрозумілою Вам мовою, а також містити інформацію про умови (оплата, вихідні дні, робота у святкові дні, медичне страхування), місце та час Вашої майбутньої праці чи навчання. Уникайте використання в контракті фраз типу: „та інші види робіт”, „всі роботи на вимогу роботодавця”.  Договір повинен складатися у двох примірниках: один віддається клієнту, а другий залишається у посередника або роботодавця.
  • Залиште вдома детальну інформацію про своє майбутнє перебування за кордоном з адресою та контактними телефонами, а також копію свого паспорта та контракту.  Під час підготовчого процесу  вибуття за кордон, потрібно обов’язково дізнатися номери телефонів українських посольств та консульських представництв за кордоном, щоб в разі необхідності зателефонувати та викласти проблему. Потрудіться віднайти адреси  неурядових  організацій та служб, котрі надають допомогу особам, які опинились у скрутному становищі.
  • Назбирати якомога більше інформації про свого роботодавця та поцікавитись, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном.  Якщо ж влаштовуєтеся через посередника, вимагайте показати ліцензію та копію дозволу на працевлаштування громадян України, виданого роботодавцю уповноваженим органом країни працевлаштування, або копію ліцензії на впровадження посередницької діяльності у працевлаштуванні громадян України, виданого уповноваженим органом країни працевлаштування посереднику. Зазначені документи повинні бути засвідчені згідно з законодавством країни їх видачі та легалізовані у консульській установі України. Якщо ви в чомусь засумнівалися, то можете сміливо  перевірити достовірність ліцензії, звернувшись до регіональної Державної служби зайнятості.
  • Ще одною важливою деталлю підчас закордонного працевлаштування є наявність візи. Погоджуйтесь на сприянні у працевлаштуванні лише на умові оформлення спеціальної робочої візи. Пам’ятайте, службова, туристична та гостьова візи не дають права на легальну роботу за кордоном. Зателефонуйте до посольства тієї країни, в яку плануєте їхати працювати, та уточніть, чи відкривається на даний момент робочі візи для громадян України за даною спеціальністю; а також які документи треба надати для відкриття робочої візи, і скільки вона коштуватиме.

Якщо усі ці кроки вами будуть виконані, загроза потрапити в трудове рабство зводиться до мінімуму.

 

Коментарі (0)